| | | | |
| рекогносциро́ваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | рекогносциро́ваний | рекогносциро́вана | рекогносциро́ване | рекогносциро́вані |
| родовий | рекогносциро́ваного | рекогносциро́ваної | рекогносциро́ваного | рекогносциро́ваних |
| давальний | рекогносциро́ваному | рекогносциро́ваній | рекогносциро́ваному | рекогносциро́ваним |
| знахідний | рекогносциро́ваний | рекогносциро́вану | рекогносциро́ване | рекогносциро́вані |
| орудний | рекогносциро́ваним | рекогносциро́ваною | рекогносциро́ваним | рекогносциро́ваними |
| місцевий | на/у рекогносциро́ваному, рекогносциро́ванім | на/у рекогносциро́ваній | на/у рекогносциро́ваному, рекогносциро́ванім | на/у рекогносциро́ваних |
