| ремісни́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ремісни́й | ремісна́ | ремісне́ | ремісні́ |
| родовий | ремісно́го | ремісно́ї | ремісно́го | ремісни́х |
| давальний | ремісно́му | ремісні́й | ремісно́му | ремісни́м |
| знахідний | ремісни́й | ремісну́ | ремісне́ | ремісні́ |
| орудний | ремісни́м | ремісно́ю | ремісни́м | ремісни́ми |
| місцевий | на/у ремісно́му, ремісні́м | на/у ремісні́й | на/у ремісно́му, ремісні́м | на/у ремісни́х |
| [рідко] | ||||