| | |
| рецептува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | рецептува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | рецепту́ймо |
| 2 особа | рецепту́й | рецепту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | рецептува́тиму | рецептува́тимемо, рецептува́тимем |
| 2 особа | рецептува́тимеш | рецептува́тимете |
| 3 особа | рецептува́тиме | рецептува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | рецепту́ю | рецепту́ємо, рецепту́єм |
| 2 особа | рецепту́єш | рецепту́єте |
| 3 особа | рецепту́є | рецепту́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| рецепту́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | рецептува́в | рецептува́ли |
| жін. р. | рецептува́ла |
| сер. р. | рецептува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| рецепто́ваний |
| Безособова форма |
| рецепто́вано |
| Дієприслівник |
| рецептува́вши |
