| | |
| рецептува́тися – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | рецептува́тися, рецептува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | рецепту́ймося, рецепту́ймось |
| 2 особа | рецепту́йся, рецепту́йсь | рецепту́йтеся, рецепту́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | рецептува́тимуся, рецептува́тимусь | рецептува́тимемося, рецептува́тимемось, рецептува́тимемся |
| 2 особа | рецептува́тимешся | рецептува́тиметеся, рецептува́тиметесь |
| 3 особа | рецептува́тиметься | рецептува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | рецепту́юся, рецепту́юсь | рецепту́ємося, рецепту́ємось, рецепту́ємся |
| 2 особа | рецепту́єшся | рецепту́єтеся, рецепту́єтесь |
| 3 особа | рецепту́ється | рецепту́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| рецепту́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | рецептува́вся, рецептува́всь | рецептува́лися, рецептува́лись |
| жін. р. | рецептува́лася, рецептува́лась |
| сер. р. | рецептува́лося, рецептува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| рецептува́вшись |
