| ржна́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ржна́тий | ржна́та | ржна́те | ржна́ті |
| родовий | ржна́того | ржна́тої | ржна́того | ржна́тих |
| давальний | ржна́тому | ржна́тій | ржна́тому | ржна́тим |
| знахідний | ржна́тий | ржна́ту | ржна́те | ржна́ті |
| орудний | ржна́тим | ржна́тою | ржна́тим | ржна́тими |
| місцевий | на/у ржна́тому, ржна́тім | на/у ржна́тій | на/у ржна́тому, ржна́тім | на/у ржна́тих |
| [вживається переважно у словосполученні: ‘ріжнаті сани’] | ||||