| ри́зниця – іменник жіночого роду | ||
| (приміщення при церкві для зберігання риз та іншого церковного майна) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | ри́зниця | ри́зниці |
| родовий | ри́зниці | ри́зниць |
| давальний | ри́зниці | ри́зницям |
| знахідний | ри́зницю | ри́зниці |
| орудний | ри́зницею | ри́зницями |
| місцевий | на/у ри́зниці | на/у ри́зницях |
| кличний | ри́знице* | ри́зниці* |