| | |
| бичува́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | бичува́тися, бичува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | бичу́ймося, бичу́ймось |
| 2 особа | бичу́йся, бичу́йсь | бичу́йтеся, бичу́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | бичува́тимуся, бичува́тимусь | бичува́тимемося, бичува́тимемось, бичува́тимемся |
| 2 особа | бичува́тимешся | бичува́тиметеся, бичува́тиметесь |
| 3 особа | бичува́тиметься | бичува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | бичу́юся, бичу́юсь | бичу́ємося, бичу́ємось, бичу́ємся |
| 2 особа | бичу́єшся | бичу́єтеся, бичу́єтесь |
| 3 особа | бичу́ється | бичу́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| бичу́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | бичува́вся, бичува́всь | бичува́лися, бичува́лись |
| жін. р. | бичува́лася, бичува́лась |
| сер. р. | бичува́лося, бичува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| бичува́вшись |
