| | |
| роз’їзди́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (роз’їжджатися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | роз’їзди́тися, роз’їзди́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | роз’їзді́мося, роз’їзді́мось, роз’їзді́мся |
| 2 особа | | роз’їзді́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | роз’їзди́тимемося*, роз’їзди́тимемось*, роз’їзди́тимемся* |
| 2 особа | | роз’їзди́тиметеся* |
| 3 особа | роз’їзди́тиметься* | роз’їзди́тимуться* |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | роз’їздимо́ся, роз’їздимо́сь, роз’їзди́мся |
| 2 особа | | роз’їздите́ся, роз’їздите́сь |
| 3 особа | роз’їзди́ться | роз’їздя́ться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
|
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | роз’їзди́вся, роз’їзди́всь | роз’їзди́лися, роз’їзди́лись |
| жін. р. | роз’їзди́лася, роз’їзди́лась |
| сер. р. | роз’їзди́лося, роз’їзди́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| роз’їзди́вшись |
