| бліди́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | бліди́й | бліда́ | бліде́ | бліді́ |
| родовий | блідо́го | блідо́ї | блідо́го | бліди́х |
| давальний | блідо́му | бліді́й | блідо́му | бліди́м |
| знахідний | бліди́й, блідо́го | бліду́ | бліде́ | бліді́, бліди́х |
| орудний | бліди́м | блідо́ю | бліди́м | бліди́ми |
| місцевий | на/у блідо́му, бліді́м | на/у бліді́й | на/у блідо́му, бліді́м | на/у бліди́х |