розва́жений1 – дієприкметник | ||||
(той, якого відволікли від чогось неприємного) | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | розва́жений | розва́жена | розва́жене | розва́жені |
родовий | розва́женого | розва́женої | розва́женого | розва́жених |
давальний | розва́женому | розва́женій | розва́женому | розва́женим |
знахідний | розва́жений | розва́жену | розва́жене | розва́жені |
орудний | розва́женим | розва́женою | розва́женим | розва́женими |
місцевий | на/у розва́женому, розва́женім | на/у розва́женій | на/у розва́женому, розва́женім | на/у розва́жених |