| розво́зити – дієслово недоконаного виду | ||
| (везучи, доставляти когось, щось у певні місця) | ||
| Інфінітив | розво́зити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розво́зьмо | |
| 2 особа | розво́зь | розво́зьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розво́зитиму | розво́зитимемо, розво́зитимем |
| 2 особа | розво́зитимеш | розво́зитимете |
| 3 особа | розво́зитиме | розво́зитимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розво́жу | розво́зимо, розво́зим |
| 2 особа | розво́зиш | розво́зите |
| 3 особа | розво́зить | розво́зять |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| розво́зячи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | розво́зив | розво́зили |
| жін. р. | розво́зила | |
| сер. р. | розво́зило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розво́зивши | ||