| | |
| розво́зити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (везучи, доставляти когось, щось у певні місця) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розво́зити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | розво́зьмо |
| 2 особа | розво́зь | розво́зьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розво́зитиму | розво́зитимемо, розво́зитимем |
| 2 особа | розво́зитимеш | розво́зитимете |
| 3 особа | розво́зитиме | розво́зитимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розво́жу | розво́зимо, розво́зим |
| 2 особа | розво́зиш | розво́зите |
| 3 особа | розво́зить | розво́зять |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| розво́зячи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | розво́зив | розво́зили |
| жін. р. | розво́зила |
| сер. р. | розво́зило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| розво́зивши |
