| | |
| розгардія́шити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (учиняти розгардіяш) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розгардія́шити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | розгардія́шмо |
| 2 особа | розгардія́ш | розгардія́ште |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розгардія́шитиму | розгардія́шитимемо, розгардія́шитимем |
| 2 особа | розгардія́шитимеш | розгардія́шитимете |
| 3 особа | розгардія́шитиме | розгардія́шитимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розгардія́шу | розгардія́шимо, розгардія́шим |
| 2 особа | розгардія́шиш | розгардія́шите |
| 3 особа | розгардія́шить | розгардія́шать |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| розгардія́шачи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | розгардія́шив | розгардія́шили |
| жін. р. | розгардія́шила |
| сер. р. | розгардія́шило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| розгардія́шивши |
