| | |
| благовісти́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | благовісти́тися, благовісти́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | благовісти́тиметься | благовісти́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | благовісти́ться | благовістя́ться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| благовістячи́сь* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | благовісти́вся, благовісти́всь | благовісти́лися, благовісти́лись |
| жін. р. | благовісти́лася, благовісти́лась |
| сер. р. | благовісти́лося, благовісти́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| благовісти́вшись |
