| | |
| розго́вкатися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (гукати або вимовляти ‘гов’) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розго́вкатися, розго́вкатись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | розго́вкаймося, розго́вкаймось |
| 2 особа | розго́вкайся, розго́вкайсь | розго́вкайтеся, розго́вкайтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розго́вкаюся, розго́вкаюсь | розго́вкаємося, розго́вкаємось, розго́вкаємся |
| 2 особа | розго́вкаєшся | розго́вкаєтеся, розго́вкаєтесь |
| 3 особа | розго́вкається | розго́вкаються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | розго́вкався, розго́вкавсь | розго́вкалися, розго́вкались |
| жін.р. | розго́вкалася, розго́вкалась |
| сер.р. | розго́вкалося, розго́вкалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| розго́вкавшись |
