| розграфи́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розграфи́тися, розграфи́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | розграфи́ться | розграфля́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розграфи́вся, розграфи́всь | розграфи́лися, розграфи́лись |
| жін.р. | розграфи́лася, розграфи́лась | |
| сер.р. | розграфи́лося, розграфи́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розграфи́вшись | ||