| | |
| роздира́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | роздира́тися, роздира́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | роздира́ймося, роздира́ймось |
| 2 особа | роздира́йся, роздира́йсь | роздира́йтеся, роздира́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | роздира́тимуся, роздира́тимусь | роздира́тимемося, роздира́тимемось, роздира́тимемся |
| 2 особа | роздира́тимешся | роздира́тиметеся, роздира́тиметесь |
| 3 особа | роздира́тиметься | роздира́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | роздира́юся, роздира́юсь | роздира́ємося, роздира́ємось, роздира́ємся |
| 2 особа | роздира́єшся | роздира́єтеся, роздира́єтесь |
| 3 особа | роздира́ється | роздира́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| роздира́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | роздира́вся, роздира́всь | роздира́лися, роздира́лись |
| жін. р. | роздира́лася, роздира́лась |
| сер. р. | роздира́лося, роздира́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| роздира́вшись |
