| розкабаля́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | розкабаля́тися, розкабаля́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розкабаля́ймося, розкабаля́ймось | |
| 2 особа | розкабаля́йся, розкабаля́йсь | розкабаля́йтеся, розкабаля́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розкабаля́тимуся, розкабаля́тимусь | розкабаля́тимемося, розкабаля́тимемось, розкабаля́тимемся |
| 2 особа | розкабаля́тимешся | розкабаля́тиметеся, розкабаля́тиметесь |
| 3 особа | розкабаля́тиметься | розкабаля́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розкабаля́юся, розкабаля́юсь | розкабаля́ємося, розкабаля́ємось, розкабаля́ємся |
| 2 особа | розкабаля́єшся | розкабаля́єтеся, розкабаля́єтесь |
| 3 особа | розкабаля́ється | розкабаля́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| розкабаля́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | розкабаля́вся, розкабаля́всь | розкабаля́лися, розкабаля́лись |
| жін. р. | розкабаля́лася, розкабаля́лась | |
| сер. р. | розкабаля́лося, розкабаля́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розкабаля́вшись | ||