| розка́тувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | розка́тувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розка́туймо | |
| 2 особа | розка́туй | розка́туйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розка́туватиму | розка́туватимемо, розка́туватимем |
| 2 особа | розка́туватимеш | розка́туватимете |
| 3 особа | розка́туватиме | розка́туватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розка́тую | розка́туємо, розка́туєм |
| 2 особа | розка́туєш | розка́туєте |
| 3 особа | розка́тує | розка́тують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| розка́туючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | розка́тував | розка́тували |
| жін. р. | розка́тувала | |
| сер. р. | розка́тувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| розка́туваний | ||
| Безособова форма | ||
| розка́тувано | ||
| Дієприслівник | ||
| розка́тувавши | ||