| | |
| розка́чувати1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (розплющувати; розгортати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розка́чувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | розка́чуймо |
| 2 особа | розка́чуй | розка́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розка́чуватиму | розка́чуватимемо, розка́чуватимем |
| 2 особа | розка́чуватимеш | розка́чуватимете |
| 3 особа | розка́чуватиме | розка́чуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розка́чую | розка́чуємо, розка́чуєм |
| 2 особа | розка́чуєш | розка́чуєте |
| 3 особа | розка́чує | розка́чують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| розка́чуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | розка́чував | розка́чували |
| жін. р. | розка́чувала |
| сер. р. | розка́чувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| розка́чувавши |
