| | |
| розкві́тчуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розкві́тчуватися, розкві́тчуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | розкві́тчуватиметься | розкві́тчуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | розкві́тчується | розкві́тчуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| розкві́тчуючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | розкві́тчувався, розкві́тчувавсь | розкві́тчувалися, розкві́тчувались |
| жін. р. | розкві́тчувалася, розкві́тчувалась |
| сер. р. | розкві́тчувалося, розкві́тчувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| розкві́тчувавшись |
