розкодо́ваний – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | розкодо́ваний | розкодо́вана | розкодо́ване | розкодо́вані |
родовий | розкодо́ваного | розкодо́ваної | розкодо́ваного | розкодо́ваних |
давальний | розкодо́ваному | розкодо́ваній | розкодо́ваному | розкодо́ваним |
знахідний | розкодо́ваний, розкодо́ваного | розкодо́вану | розкодо́ване | розкодо́вані, розкодо́ваних |
орудний | розкодо́ваним | розкодо́ваною | розкодо́ваним | розкодо́ваними |
місцевий | на/у розкодо́ваному, розкодо́ванім | на/у розкодо́ваній | на/у розкодо́ваному, розкодо́ванім | на/у розкодо́ваних |