| | |
| розкоси́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розкоси́тися, розкоси́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | розкосі́мося, розкосі́мось, розкосі́мся |
| 2 особа | розкоси́ся, розкоси́сь | розкосі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розкошу́ся, розкошу́сь | розко́симося, розко́симось, розко́симся |
| 2 особа | розко́сишся | розко́ситеся, розко́ситесь |
| 3 особа | розко́ситься | розко́сяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | розкоси́вся, розкоси́всь | розкоси́лися, розкоси́лись |
| жін.р. | розкоси́лася, розкоси́лась |
| сер.р. | розкоси́лося, розкоси́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| розкоси́вшись |
