| розку́рений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | розку́рений | розку́рена | розку́рене | розку́рені |
| родовий | розку́реного | розку́реної | розку́реного | розку́рених |
| давальний | розку́реному | розку́реній | розку́реному | розку́реним |
| знахідний | розку́рений, розку́реного | розку́рену | розку́рене | розку́рені, розку́рених |
| орудний | розку́реним | розку́реною | розку́реним | розку́реними |
| місцевий | на/у розку́реному, розку́ренім | на/у розку́реній | на/у розку́реному, розку́ренім | на/у розку́рених |