розм’я́кнути – дієслово доконаного виду | ||
Інфінітив | розм’я́кнути | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | розм’я́кнімо, розм’я́кнім | |
2 особа | розм’я́кни | розм’я́кніть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | розм’я́кну | розм’я́кнемо, розм’я́кнем |
2 особа | розм’я́кнеш | розм’я́кнете |
3 особа | розм’я́кне | розм’я́кнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | розм’я́к, розм’я́кнув | розм’я́кли, розм’я́кнули |
жін.р. | розм’я́кла, розм’я́кнула | |
сер.р. | розм’я́кло, розм’я́кнуло | |
Активний дієприкметник | ||
розм’я́клий | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
розм’я́кши, розм’я́кнувши |