| | |
| розморо́зитися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розморо́зитися, розморо́зитись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | розморо́зьмося, розморо́зьмось |
| 2 особа | розморо́зься | розморо́зьтеся, розморо́зьтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розморо́жуся, розморо́жусь | розморо́зимося, розморо́зимось, розморо́зимся |
| 2 особа | розморо́зишся | розморо́зитеся, розморо́зитесь |
| 3 особа | розморо́зиться | розморо́зяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | розморо́зився, розморо́зивсь | розморо́зилися, розморо́зились |
| жін.р. | розморо́зилася, розморо́зилась |
| сер.р. | розморо́зилося, розморо́зилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| розморо́зившись |
