| | |
| розора́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розора́тися, розора́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | розорі́мося, розорі́мось, розорі́мся |
| 2 особа | розори́ся, розори́сь | розорі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розорю́ся, розорю́сь | розоремо́ся, розоремо́сь, розоре́мся |
| 2 особа | розоре́шся | розорете́ся, розорете́сь |
| 3 особа | розоре́ться | розорю́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | розора́вся, розора́всь | розора́лися, розора́лись |
| жін.р. | розора́лася, розора́лась |
| сер.р. | розора́лося, розора́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| розора́вшись |
