| розо́рений – дієприкметник | ||||
| (від: розори”ти) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | розо́рений | розо́рена | розо́рене | розо́рені |
| родовий | розо́реного | розо́реної | розо́реного | розо́рених |
| давальний | розо́реному | розо́реній | розо́реному | розо́реним |
| знахідний | розо́рений, розо́реного | розо́рену | розо́рене | розо́рені, розо́рених |
| орудний | розо́реним | розо́реною | розо́реним | розо́реними |
| місцевий | на/у розо́реному, розо́ренім | на/у розо́реній | на/у розо́реному, розо́ренім | на/у розо́рених |