| | |
| розоря́тися1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (позбуватися багатства; витрачатися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розоря́тися, розоря́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | розоря́ймося, розоря́ймось |
| 2 особа | розоря́йся, розоря́йсь | розоря́йтеся, розоря́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розоря́тимуся, розоря́тимусь | розоря́тимемося, розоря́тимемось, розоря́тимемся |
| 2 особа | розоря́тимешся | розоря́тиметеся, розоря́тиметесь |
| 3 особа | розоря́тиметься | розоря́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розоря́юся, розоря́юсь | розоря́ємося, розоря́ємось, розоря́ємся |
| 2 особа | розоря́єшся | розоря́єтеся, розоря́єтесь |
| 3 особа | розоря́ється | розоря́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| розоря́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | розоря́вся, розоря́всь | розоря́лися, розоря́лись |
| жін. р. | розоря́лася, розоря́лась |
| сер. р. | розоря́лося, розоря́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| розоря́вшись |
