| | |
| розпаро́вувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розпаро́вувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | розпаро́вуймо |
| 2 особа | розпаро́вуй | розпаро́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розпаро́вуватиму | розпаро́вуватимемо, розпаро́вуватимем |
| 2 особа | розпаро́вуватимеш | розпаро́вуватимете |
| 3 особа | розпаро́вуватиме | розпаро́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розпаро́вую | розпаро́вуємо, розпаро́вуєм |
| 2 особа | розпаро́вуєш | розпаро́вуєте |
| 3 особа | розпаро́вує | розпаро́вують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| розпаро́вуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | розпаро́вував | розпаро́вували |
| жін. р. | розпаро́вувала |
| сер. р. | розпаро́вувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| розпаро́вуваний |
| Безособова форма |
| розпаро́вувано |
| Дієприслівник |
| розпаро́вувавши |
