| | |
| розпаску́дитися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розпаску́дитися, розпаску́дитись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | розпаску́дьмося, розпаску́дьмось |
| 2 особа | розпаску́дься | розпаску́дьтеся, розпаску́дьтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розпаску́джуся, розпаску́джусь | розпаску́димося, розпаску́димось, розпаску́димся |
| 2 особа | розпаску́дишся | розпаску́дитеся, розпаску́дитесь |
| 3 особа | розпаску́диться | розпаску́дяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | розпаску́дився, розпаску́дивсь | розпаску́дилися, розпаску́дились |
| жін.р. | розпаску́дилася, розпаску́дилась |
| сер.р. | розпаску́дилося, розпаску́дилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| розпаску́дившись |
