| | |
| розпа́тлувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розпа́тлувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | розпа́тлуймо |
| 2 особа | розпа́тлуй | розпа́тлуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розпа́тлуватиму | розпа́тлуватимемо, розпа́тлуватимем |
| 2 особа | розпа́тлуватимеш | розпа́тлуватимете |
| 3 особа | розпа́тлуватиме | розпа́тлуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розпа́тлую | розпа́тлуємо, розпа́тлуєм |
| 2 особа | розпа́тлуєш | розпа́тлуєте |
| 3 особа | розпа́тлує | розпа́тлують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| розпа́тлуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | розпа́тлував | розпа́тлували |
| жін. р. | розпа́тлувала |
| сер. р. | розпа́тлувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| розпа́тлувавши |
