| | |
| розпеча́тати – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (знявши печатку, відкрити щось; розкрити щось заклеєне; відкоркувати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розпеча́тати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | розпеча́таймо |
| 2 особа | розпеча́тай | розпеча́тайте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розпеча́таю | розпеча́таємо, розпеча́таєм |
| 2 особа | розпеча́таєш | розпеча́таєте |
| 3 особа | розпеча́тає | розпеча́тають |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | розпеча́тав | розпеча́тали |
| жін.р. | розпеча́тала |
| сер.р. | розпеча́тало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| розпеча́таний |
| Безособова форма |
| розпеча́тано |
| Дієприслівник |
| розпеча́тавши |