| | |
| розплести́ся – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розплести́ся, розплести́сь |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | розплеті́мося, розплеті́мось, розплеті́мся |
| 2 особа | розплети́ся, розплети́сь | розплеті́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розплету́ся, розплету́сь | розплетемо́ся, розплетемо́сь, розплете́мся |
| 2 особа | розплете́шся | розплетете́ся, розплетете́сь |
| 3 особа | розплете́ться | розплету́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | розплі́вся | розплели́ся, розплели́сь |
| жін.р. | розплела́ся, розплела́сь |
| сер.р. | розплело́ся, розплело́сь |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| розплі́вшись |
