| розпоро́шенець – іменник чоловічого роду, істота | ||
| (людина, що живе за межами батьківщини, в діаспорі) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | розпоро́шенець | розпоро́шенці |
| родовий | розпоро́шенця | розпоро́шенців |
| давальний | розпоро́шенцеві, розпоро́шенцю | розпоро́шенцям |
| знахідний | розпоро́шенця | розпоро́шенців |
| орудний | розпоро́шенцем | розпоро́шенцями |
| місцевий | на/у розпоро́шенцеві, розпоро́шенці, розпоро́шенцю | на/у розпоро́шенцях |
| кличний | розпоро́шенцю | розпоро́шенці |
| [книжн.] |