| | |
| розпоряджа́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розпоряджа́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | розпоряджа́ймо |
| 2 особа | розпоряджа́й | розпоряджа́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розпоряджа́тиму | розпоряджа́тимемо, розпоряджа́тимем |
| 2 особа | розпоряджа́тимеш | розпоряджа́тимете |
| 3 особа | розпоряджа́тиме | розпоряджа́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розпоряджа́ю | розпоряджа́ємо, розпоряджа́єм |
| 2 особа | розпоряджа́єш | розпоряджа́єте |
| 3 особа | розпоряджа́є | розпоряджа́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| розпоряджа́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | розпоряджа́в | розпоряджа́ли |
| жін. р. | розпоряджа́ла |
| сер. р. | розпоряджа́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| розпоряджа́вши |
