| розру́йний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | розру́йний | розру́йна | розру́йне | розру́йні |
| родовий | розру́йного | розру́йної | розру́йного | розру́йних |
| давальний | розру́йному | розру́йній | розру́йному | розру́йним |
| знахідний | розру́йний | розру́йну | розру́йне | розру́йні |
| орудний | розру́йним | розру́йною | розру́йним | розру́йними |
| місцевий | на/у розру́йному, розру́йнім | на/у розру́йній | на/у розру́йному, розру́йнім | на/у розру́йних |
| [рідко] | ||||