| | |
| розруйно́вувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розруйно́вувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | розруйно́вуймо |
| 2 особа | розруйно́вуй | розруйно́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розруйно́вуватиму | розруйно́вуватимемо, розруйно́вуватимем |
| 2 особа | розруйно́вуватимеш | розруйно́вуватимете |
| 3 особа | розруйно́вуватиме | розруйно́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розруйно́вую | розруйно́вуємо, розруйно́вуєм |
| 2 особа | розруйно́вуєш | розруйно́вуєте |
| 3 особа | розруйно́вує | розруйно́вують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| розруйно́вуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | розруйно́вував | розруйно́вували |
| жін. р. | розруйно́вувала |
| сер. р. | розруйно́вувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| розруйно́вувавши |
