| | |
| розруйно́вуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розруйно́вуватися, розруйно́вуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | розруйно́вуватиметься | розруйно́вуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | розруйно́вується | розруйно́вуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| розруйно́вуючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | розруйно́вувався, розруйно́вувавсь | розруйно́вувалися, розруйно́вувались |
| жін. р. | розруйно́вувалася, розруйно́вувалась |
| сер. р. | розруйно́вувалося, розруйно́вувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| розруйно́вувавшись |
