| | |
| розря́джуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розря́джуватися, розря́джуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | розря́джуватиметься | розря́джуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | розря́джується | розря́джуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| розря́джуючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | розря́джувався, розря́джувавсь | розря́джувалися, розря́джувались |
| жін. р. | розря́джувалася, розря́джувалась |
| сер. р. | розря́джувалося, розря́джувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| розря́джувавшись |
