| | |
| розскака́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розскака́тися, розскака́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | розскачі́мося, розскачі́мось, розскачі́мся, розскака́ймося, розскака́ймось |
| 2 особа | розскачи́ся, розскачи́сь, розскака́йся, розскака́йсь | розскачі́ться, розскака́йтеся, розскака́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розскачу́ся, розскачу́сь, розскака́юся, розскака́юсь | розска́чемося, розска́чемось, розска́чемся, розскака́ємося, розскака́ємось, розскака́ємся |
| 2 особа | розска́чешся, розскака́єшся | розска́четеся, розскаче́тесь, розскака́єтеся, розскака́єтесь |
| 3 особа | розска́четься, розскака́ється | розска́чуться, розскака́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | розскака́вся, розскака́всь | розскака́лися, розскака́лись |
| жін.р. | розскака́лася, розскака́лась |
| сер.р. | розскака́лося, розскака́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| розскака́вшись |
