| | |
| розсми́кати – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розсми́кати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | розсми́каймо, розсми́чмо |
| 2 особа | розсми́кай, розсми́ч | розсми́кайте, розсми́чте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розсми́каю, розсми́чу | розсми́каємо, розсми́каєм, розсми́чемо, розсми́чем |
| 2 особа | розсми́каєш, розсми́чеш | розсми́каєте, розсми́чете |
| 3 особа | розсми́кає, розсми́че | розсми́кають, розсми́чуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | розсми́кав | розсми́кали |
| жін.р. | розсми́кала |
| сер.р. | розсми́кало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| розсми́каний |
| Безособова форма |
| розсми́кано |
| Дієприслівник |
| розсми́кавши |
