| розтава́ти1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (розчинитися; перейти в рідкий стан тощо) | ||
| Інфінітив | розтава́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | розтава́тиме | розтава́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | розтає́ | розтаю́ть |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| розтаючи́ | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | розтава́в | розтава́ли |
| жін. р. | розтава́ла | |
| сер. р. | розтава́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розтава́вши | ||