| розтепі́рчитися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розтепі́рчитися, розтепі́рчитись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розтепі́рчмося, розтепі́рчмось | |
| 2 особа | розтепі́рчся | розтепі́рчтеся, розтепі́рчтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розтепі́рчуся, розтепі́рчусь | розтепі́рчимося, розтепі́рчимось, розтепі́рчимся |
| 2 особа | розтепі́рчишся | розтепі́рчитеся, розтепі́рчитесь |
| 3 особа | розтепі́рчиться | розтепі́рчаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розтепі́рчився, розтепі́рчивсь | розтепі́рчилися, розтепі́рчились |
| жін.р. | розтепі́рчилася, розтепі́рчилась | |
| сер.р. | розтепі́рчилося, розтепі́рчилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розтепі́рчившись | ||