| розто́плений1 – дієприкметник | ||||
| (розпалений) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | розто́плений | розто́плена | розто́плене | розто́плені |
| родовий | розто́пленого | розто́пленої | розто́пленого | розто́плених |
| давальний | розто́пленому | розто́пленій | розто́пленому | розто́пленим |
| знахідний | розто́плений | розто́плену | розто́плене | розто́плені |
| орудний | розто́пленим | розто́пленою | розто́пленим | розто́пленими |
| місцевий | на/у розто́пленому, розто́пленім | на/у розто́пленій | на/у розто́пленому, розто́пленім | на/у розто́плених |