| | |
| розто́плюватися1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (розпалюватися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розто́плюватися, розто́плюватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | розто́плюватиметься | розто́плюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | розто́плюється | розто́плюються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| розто́плюючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | розто́плювався, розто́плювавсь | розто́плювалися, розто́плювались |
| жін. р. | розто́плювалася, розто́плювалась |
| сер. р. | розто́плювалося, розто́плювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| розто́плювавшись |
