| | |
| блюзні́рствувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | блюзні́рствувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | блюзні́рствуймо |
| 2 особа | блюзні́рствуй | блюзні́рствуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | блюзні́рствуватиму | блюзні́рствуватимемо, блюзні́рствуватимем |
| 2 особа | блюзні́рствуватимеш | блюзні́рствуватимете |
| 3 особа | блюзні́рствуватиме | блюзні́рствуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | блюзні́рствую | блюзні́рствуємо, блюзні́рствуєм |
| 2 особа | блюзні́рствуєш | блюзні́рствуєте |
| 3 особа | блюзні́рствує | блюзні́рствують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| блюзні́рствуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | блюзні́рствував | блюзні́рствували |
| жін. р. | блюзні́рствувала |
| сер. р. | блюзні́рствувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| блюзні́рствувавши |
