| | |
| розчиня́ти1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (відчиняти; анатомувати, патрати – розм.) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розчиня́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | розчиня́ймо |
| 2 особа | розчиня́й | розчиня́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розчиня́тиму | розчиня́тимемо, розчиня́тимем |
| 2 особа | розчиня́тимеш | розчиня́тимете |
| 3 особа | розчиня́тиме | розчиня́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розчиня́ю | розчиня́ємо, розчиня́єм |
| 2 особа | розчиня́єш | розчиня́єте |
| 3 особа | розчиня́є | розчиня́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| розчиня́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | розчиня́в | розчиня́ли |
| жін. р. | розчиня́ла |
| сер. р. | розчиня́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| розчиня́вши |
