| | |
| розґаздува́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (розгосподарюватися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розґаздува́тися, розґаздува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | розґазду́ймося, розґазду́ймось |
| 2 особа | розґазду́йся, розґазду́йсь | розґазду́йтеся, розґазду́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розґазду́юся, розґазду́юсь | розґазду́ємося, розґазду́ємось, розґазду́ємся |
| 2 особа | розґазду́єшся | розґазду́єтеся, розґазду́єтесь |
| 3 особа | розґазду́ється | розґазду́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | розґаздува́вся, розґаздува́всь | розґаздува́лися, розґаздува́лись |
| жін.р. | розґаздува́лася, розґаздува́лась |
| сер.р. | розґаздува́лося, розґаздува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| розґаздува́вшись |