романе́ць – іменник чоловічого роду | ||
(рослина) | ||
відмінок | однина | множина |
називний | романе́ць | |
родовий | романця́ | |
давальний | романцю́, романце́ві | |
знахідний | романе́ць | |
орудний | романце́м | |
місцевий | на/у романці́, романцю́ | |
кличний | романцю́* | |
[рідко] |