| | |
| рум’яні́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | рум’яні́тися, рум’яні́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | рум’яні́ймося, рум’яні́ймось |
| 2 особа | рум’яні́йся, рум’яні́йсь | рум’яні́йтеся, рум’яні́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | рум’яні́тимуся, рум’яні́тимусь | рум’яні́тимемося, рум’яні́тимемось, рум’яні́тимемся |
| 2 особа | рум’яні́тимешся | рум’яні́тиметеся, рум’яні́тиметесь |
| 3 особа | рум’яні́тиметься | рум’яні́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | рум’яні́юся, рум’яні́юсь | рум’яні́ємося, рум’яні́ємось, рум’яні́ємся |
| 2 особа | рум’яні́єшся | рум’яні́єтеся, рум’яні́єтесь |
| 3 особа | рум’яні́ється | рум’яні́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| рум’яні́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | рум’яні́вся, рум’яні́всь | рум’яні́лися, рум’яні́лись |
| жін. р. | рум’яні́лася, рум’яні́лась |
| сер. р. | рум’яні́лося, рум’яні́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| рум’яні́вшись |
